упоряджений
упоря́джений
(впоряджений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до упорядити.
|| упоряджено (впоряджено), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиупоря́джений
(впоряджений), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до упорядити.
|| упоряджено (впоряджено), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови