упоряджений

УПОРЯ́ДЖЕНИЙ (ВПОРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до упоряди́ти.

Типи цих [адміністративних] будинків і планувальний ансамбль треба вирішувати так, щоб сільські центри набули нових рис маленького, але упорядженого сучасного міста (Довж., III, 1960, 91);

Ялинка була упоряджена напрочуд багато. Вона сіяла огнями у великій залі, рясно обсипана пазліткою [позліткою] (Бурл., Напередодні, 1956, 15).

Значення в інших словниках

1. упоряджений — упоря́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. упоряджений — УПОРЯ́ДЖЕНИЙ (ВПОРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до упоряди́ти. Типи цих [адміністративних] будинків і планувальний ансамбль треба вирішувати так, щоб сільські центри набули нових рис маленького, але упорядженого сучасного міста (О.  Словник української мови у 20 томах
3. упоряджений — (впоряджений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до упорядити. || упоряджено (впоряджено), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови