упорядження
УПОРЯ́ДЖЕННЯ (ВПОРЯ́ДЖЕННЯ), я, с.
1. Дія за знач. упоряди́ти.
Неправильно.. те, що впорядження і поліпшення людського життя він [Нен-Сагор] бачив тільки в біологічному оновленні людського організму (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 431).
2. збірн. Меблі;
// Устаткування, обладнання.
Приміщення Палацу [культури] обладнано всіма видами інженерного упорядження (Літ. Укр., 26.II 1971, 3).
Словник української мови (СУМ-11)