упряж

у́пряж

-і, ж.

1》 Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та інших тварин.

|| перен., розм. Про тяжку, здебільшого примусову працю, службу.

|| Спосіб запрягання.

2》 зал. Зчіпний пристрій у вагонах.

Значення в інших словниках

1. упряж — у́пряж іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. упряж — див. начиння  Словник синонімів Вусика
3. упряж — У́ПРЯЖ, і, ж. 1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами .. й поправляли упряж на конях (Л. Мартович); Коні задоволено пирхають, клацають упряжжю й копитами (В.  Словник української мови у 20 томах
4. упряж — Ремені, паси, посторонки та ін. знаряддя, що дають змогу використовувати тварину в запряжці; напр., у. хомутова, ярмова, шорна, шлеї та ін.  Універсальний словник-енциклопедія
5. упряж — У́ПРЯЖ (сукупність предметів для запрягання коней та інших тварин), ЗБРУ́Я, ШО́РИ мн., УПРЯ́ЖКА, ЗАПРЯ́ЖКА, ЗА́ПРЯГ, ПІДПРЯ́ЖКА, ПРИСТЯ́ЖКА діал. (для підпряжного коня). Дві пари найкращих жеребців запрягли, нова упряж з бубонцями (В.  Словник синонімів української мови
6. упряж — У́ПРЯЖ, і, ж. 1. Сукупність предметів для запрягання коней, волів, оленів та ін. тварин. Мужики ставали з плугами.. й поправляли упряж на конях (Март., Тв., 1954, 98); Мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Збан.  Словник української мови в 11 томах