урацил

ураци́л

-у, ч.

Органічна сполука, що міститься вільно в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах; входить до складу життєво важливих сполук.

Значення в інших словниках

1. урацил — УРАЦИ́Л, у, ч. Органічна сполука, піримідинова основа, що вільно міститься в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах, входить до складу життєво важливих сполук, одна з чотирьох літер генетичного коду.  Словник української мови у 20 томах
2. урацил — ураци́л (від грец. οΰρον – сеча і лат. acetum – оцет) органічна сполука. Міститься вільно в незначній кількості у тваринних і рослинних тканинах, входить до складу життєво важливих сполук.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. урацил — див. піримідонові основи  Універсальний словник-енциклопедія