уречевлювати
урече́влювати
-юю, -юєш, недок., уречевити, -влю, -виш; мн. уречевлять; док., перех.
Втілювати у чому-небудь матеріальному.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиурече́влювати
-юю, -юєш, недок., уречевити, -влю, -виш; мн. уречевлять; док., перех.
Втілювати у чому-небудь матеріальному.
Великий тлумачний словник сучасної української мови