уречевлювати
УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УРЕЧЕВИ́ТИ (ВРЕЧЕВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. уречевля́ть; док., що.
Втілювати у чому-небудь матеріальному.
Словник української мови (СУМ-20)УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УРЕЧЕВИ́ТИ (ВРЕЧЕВИ́ТИ), влю́, ви́ш; мн. уречевля́ть; док., що.
Втілювати у чому-небудь матеріальному.
Словник української мови (СУМ-20)