уречевлюватися
УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док.
Втілюватися у чому-небудь матеріальному.
Словник української мови (СУМ-20)УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док.
Втілюватися у чому-небудь матеріальному.
Словник української мови (СУМ-20)