уречевлюватися —
УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному.
Словник української мови у 20 томах
уречевлюватися —
-юється, недок., уречевитися, -иться; мн. уречевляться; док. Втілюватись у чому-небудь матеріальному.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уречевлюватися —
УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ, и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному. В робочій силі щодня уречевлюється половина дня суспільної середньої праці...
Словник української мови в 11 томах