Словник української мови в 11 томах

уречевлюватися

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ, и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному.

В робочій силі щодня уречевлюється половина дня суспільної середньої праці, тобто потрібна половина робочого дня для щоденного виробництва робочої сили (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 174).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. уречевлюватися — урече́влюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. уречевлюватися — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному.  Словник української мови у 20 томах
  3. уречевлюватися — -юється, недок., уречевитися, -иться; мн. уречевляться; док. Втілюватись у чому-небудь матеріальному.  Великий тлумачний словник сучасної мови