1. Словник української мови в 11 томах

уречевлюватися

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ, и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному.

В робочій силі щодня уречевлюється половина дня суспільної середньої праці, тобто потрібна половина робочого дня для щоденного виробництва робочої сили (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 174).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречевлюватися — урече́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уречевлюватися — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному. Словник української мови у 20 томах
  3. уречевлюватися — -юється, недок., уречевитися, -иться; мн. уречевляться; док. Втілюватись у чому-небудь матеріальному. Великий тлумачний словник сучасної мови