1. Великий тлумачний словник сучасної мови

уречевлюватися

урече́влюватися

-юється, недок., уречевитися, -иться; мн. уречевляться; док.

Втілюватись у чому-небудь матеріальному.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречевлюватися — урече́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уречевлюватися — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному. Словник української мови у 20 томах
  3. уречевлюватися — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ, и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному. В робочій силі щодня уречевлюється половина дня суспільної середньої праці... Словник української мови в 11 томах