1. Словник української мови у 20 томах

уречевлюватися

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ (ВРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ), юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ (ВРЕЧЕВИ́ТИСЯ), и́ться; мн. уречевля́ться; док.

Втілюватися у чому-небудь матеріальному.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречевлюватися — урече́влюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. уречевлюватися — -юється, недок., уречевитися, -иться; мн. уречевляться; док. Втілюватись у чому-небудь матеріальному. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уречевлюватися — УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИСЯ, юється, недок., УРЕЧЕВИ́ТИСЯ, и́ться; мн. уречевля́ться; док. Втілюватися у чому-небудь матеріальному. В робочій силі щодня уречевлюється половина дня суспільної середньої праці... Словник української мови в 11 томах