уречення
УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст.
Дія за знач. уректи́1.
Уречення дитини.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уречення — уре́чення іменник середнього роду накликання нещастя рідко Орфографічний словник української мови
- уречення — -я, с., заст. Дія за знач. уректи I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уречення — УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́¹. Уречення дитини. Словник української мови в 11 томах