уречення

УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́¹.

Уречення дитини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречення — уре́чення іменник середнього роду накликання нещастя рідко Орфографічний словник української мови
  2. уречення — УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́1. Уречення дитини. Словник української мови у 20 томах
  3. уречення — -я, с., заст. Дія за знач. уректи I. Великий тлумачний словник сучасної мови