уречення

уре́чення

-я, с., заст.

Дія за знач. уректи I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уречення — уре́чення іменник середнього роду накликання нещастя рідко Орфографічний словник української мови
  2. уречення — УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́1. Уречення дитини. Словник української мови у 20 томах
  3. уречення — УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́¹. Уречення дитини. Словник української мови в 11 томах