уречення

УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. уректи́1.

Уречення дитини.

Значення в інших словниках

1. уречення — уре́чення іменник середнього роду накликання нещастя рідко  Орфографічний словник української мови
2. уречення — -я, с., заст. Дія за знач. уректи I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. уречення — УРЕ́ЧЕННЯ, я, с., заст. Дія за знач. уректи́¹. Уречення дитини.  Словник української мови в 11 томах