Великий тлумачний словник сучасної мови

урешті

уре́шті

див. врешті.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. урешті — уре́шті прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. урешті — <�ВРЕШТІ > пр.. див. ЗРЕШТОЮ, НАРЕШТІ.  Словник синонімів Караванського
  3. урешті — [ўрешт'і] = врешті присл.  Орфоепічний словник української мови
  4. урешті — УРЕ́ШТІ див. вре́шті.  Словник української мови у 20 томах
  5. урешті — НАРЕ́ШТІ (після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії — у її кінцевому наслідку, в її завершенні), ВРЕ́ШТІ (УРЕ́ШТІ), ЗРЕ́ШТОЮ, ВРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ (УРЕ́ШТІ-РЕ́ШТ), ВКІНЦІ́ (УКІНЦІ́) розм., ОСЬ (ужив.  Словник синонімів української мови
  6. урешті — Уре́шті, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. урешті — УРЕ́ШТІ див. вре́шті.  Словник української мови в 11 томах
  8. урешті — Урешті нар. Наконецъ.  Словник української мови Грінченка