Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
уриваний —
ури́ваний дієприкметник уривчастий
Орфографічний словник української мови
уриваний —
УРИ́ВАНИЙ (ВРИ́ВАНИЙ), а, е. Те саме, що ури́вчастий 1. Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (М. Коцюбинський); Віддих зробився скорий, нерівний, уриваний, лице покрила смертельна блідість (І.
Словник української мови у 20 томах
уриваний —
ПОРИ́ВЧАСТИЙ (який діє, відбувається тощо швидко й нерівномірно, ривками), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, РВУЧКИ́Й, КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, РВІЙНИЙ поет.; УРИ́ВАНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (перев. про звуки, дихання).
Словник синонімів української мови
уриваний —
УРИ́ВАНИЙ (ВРИ́ВАНИЙ), а, е. Те саме, що ури́вчастий 1. Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (Коцюб., II, 1955, 65); Віддих зробився скорий, нерівний, уриваний, лице покрила смертельна блідість (Фр.
Словник української мови в 11 томах