Великий тлумачний словник сучасної мови

уриваний

ури́ваний

(вриваний), -а, -е.

Те саме, що уривчастий 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уриваний — ури́ваний дієприкметник уривчастий  Орфографічний словник української мови
  2. уриваний — УРИ́ВАНИЙ (ВРИ́ВАНИЙ), а, е. Те саме, що ури́вчастий 1. Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (М. Коцюбинський); Віддих зробився скорий, нерівний, уриваний, лице покрила смертельна блідість (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. уриваний — ПОРИ́ВЧАСТИЙ (який діє, відбувається тощо швидко й нерівномірно, ривками), ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВИСТИЙ рідше, РВУЧКИ́Й, КОНВУЛЬСІ́ЙНИЙ, РВІЙНИЙ поет.; УРИ́ВАНИЙ, НЕРІ́ВНИЙ (перев. про звуки, дихання).  Словник синонімів української мови
  4. уриваний — УРИ́ВАНИЙ (ВРИ́ВАНИЙ), а, е. Те саме, що ури́вчастий 1. Гафійка сміялась дзвінким, уриваним сміхом, мов намисто низала (Коцюб., II, 1955, 65); Віддих зробився скорий, нерівний, уриваний, лице покрила смертельна блідість (Фр.  Словник української мови в 11 томах