урка

у́рка

-и, ч., розм.

Крадій.

Значення в інших словниках

1. урка — У́РКА див. ву́рка.  Словник української мови у 20 томах
2. урка — И, ч., злоч. Не перший раз засуджений. Це його улюблений ніж, який йому зробив один колишній урка (А. Дністровий).  Словник сучасного українського сленгу