уросепсис

уросе́псис

-у, ч.

Септичний стан, що виникає внаслідок інфекційного вогнища в нирках або сечових шляхах.

Значення в інших словниках

1. уросепсис — уросе́псис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. уросепсис — УРОСЕ́ПСИС, у, ч., мед. Сепсис, при якому первинне вогнище інфекцій міститься в нирках або сечовивідних шляхах. Дисертацію присвячено вивченню особливостей біохімічних показників у хворих на уросепсис (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах