уросепсис

УРОСЕ́ПСИС, у, ч., мед.

Сепсис, при якому первинне вогнище інфекцій міститься в нирках або сечовивідних шляхах.

Дисертацію присвячено вивченню особливостей біохімічних показників у хворих на уросепсис (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. уросепсис — уросе́псис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. уросепсис — -у, ч. Септичний стан, що виникає внаслідок інфекційного вогнища в нирках або сечових шляхах.  Великий тлумачний словник сучасної мови