урухомлений

урухо́млений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до урухомити.

|| урухомлено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. урухомлений — УРУХО́МЛЕНИЙ (ВРУХО́МЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до урухо́мити.  Словник української мови у 20 томах