урухомлюваний

урухо́млюваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до урухомлювати.

Значення в інших словниках

1. урухомлюваний — урухо́млюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. урухомлюваний — УРУХО́МЛЮВАНИЙ (ВРУХО́МЛЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до урухо́млювати. Рейкове електромагнітне гальмування – спосіб електромагнетного гальмування, за якого гальмівна сила утворюється тертям об рейку гальмівного елемента, урухомлюваного електромагнітом (з наук.-техн. літ.).  Словник української мови у 20 томах