уряджений
уря́джений
(вряджений), -а, -е, діал., розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до урядити.
|| уряджено (вряджено), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиуря́джений
(вряджений), -а, -е, діал., розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до урядити.
|| уряджено (вряджено), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови