уряджений

УРЯ́ДЖЕНИЙ (ВРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е, діал., розм.

Дієпр. пас. до уряди́ти.

Перед святим вечером [вечором] вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи (Леся Українка);

Коли піп з гостем посідали на лавках у хаті, урядженій, як і селянські, Тихович оповів свою пригоду (М. Коцюбинський);

Город був уряджений на англійський лад, на зелених газонах виднілися клумби всіляких квітів (Н. Кобринська);

– Іде [удова] хороша, уряджена та весела, і дивиться, чи нема його [Якова] де (Марко Вовчок);

Літо 1903 року зайняли публічні курси, уряджені у Львові, головно в інтересах української молоді (М. Грушевський).

Значення в інших словниках

1. уряджений — уря́джений дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. уряджений — Уря́джений. Дієприкм. від урядити, уряджати 2. Мали дві великі кімнати, елегантно уряджені, майже з комфортом (Коб., Valse melancolique, 90).  Українська літературна мова на Буковині
3. уряджений — (вряджений), -а, -е, діал., розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до урядити. || уряджено (вряджено), безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уряджений — Уря́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. уряджений — УРЯ́ДЖЕНИЙ (ВРЯ́ДЖЕНИЙ), а, е, діал., розм. Дієпр. пас. мин. ч. до уряди́ти. Перед святим вечером [вечором] вдень грала музика в саду міському, а в церквах були вряджені вертепи (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах