Значення в інших словниках
-
усиновити —
усинови́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
усиновити —
[ўсиеновитие] = всиновити -ноуўл'у, -виш, -виемо, -виете, -оўл'ат'; нак. -ви, -ноув'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
усиновити —
УСИНОВИ́ТИ див. усиновля́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
усиновити —
(-влю, -виш) док., кого; мол.; жарт. Дати комусь грошей. Мало тебе нагодувати, тебе ще й усиновити? ПСУМС, 72.
Словник жарґонної лексики української мови
-
усиновити —
УСИНОВИ́ТИ див. усиновля́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
усиновити —
Усиновити см. усиновляти.
Словник української мови Грінченка