уславлятися

уславля́тися

(вславлятися), -яюся, -яєшся і уславлюватися (вславлюватися), -ююся, -юєшся, недок., уславитися (вславитися), -влюся, -вишся; мн. уславляться; док.

1》 Ставати знаменитим, славнозвісним; прославлятися.

|| Вирізнятися з-поміж інших якимись якостями, особливостями тощо.

2》 розм. Ставати відомим своїми негативними діями, вчинками.

3》 тільки недок. Пас. до уславляти, уславлювати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. уславлятися — уславля́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уславлятися — Укривати себе славою, укриватися славою, славитися.  Словник синонімів Караванського
3. уславлятися — УСЛАВЛЯ́ТИСЯ (ВСЛАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся і УСЛА́ВЛЮВАТИСЯ (ВСЛА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. усла́вляться; док. 1. Ставати знаменитим, славнозвісним; прославлятися.  Словник української мови у 20 томах
4. уславлятися — ПРОСЛА́ВИТИСЯ (стати славнозвісним, популярним, відомим завдяки чомусь), ПРОГРИМІ́ТИ, ПРОГУДІ́ТИ (ПРОГУСТИ́) розм., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ) уроч.; ЗВЕЛИ́ЧИТИСЯ (у чиїйсь оцінці). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. уславлятися — УСЛАВЛЯ́ТИСЯ (ВСЛАВЛЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся і УСЛА́ВЛЮВАТИСЯ (ВСЛА́ВЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УСЛА́ВИТИСЯ (ВСЛА́ВИТИСЯ), влюся, вишся; мн. усла́вляться; док. 1. Ставати знаменитим, славнозвісним; прославлятися.  Словник української мови в 11 томах