Значення в інших словниках
-
усовіщання —
усовіща́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
усовіщання —
УСОВІЩА́ННЯ (ВСОВІЩА́ННЯ), я, с. Дія за знач. усовіща́ти. – Приймай честь.., коли тобі дають її! – Останні слова козаки промовили вже поза куренем, підштовхуючи Кирдягу ззаду кулаками, стусанами і усовіщаннями (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
-
усовіщання —
УСОВІЩА́ННЯ (ВСОВІЩА́ННЯ), я, с. Дія за знач. усовіща́ти. — Приймай честь.., коли тобі дають її! — Останні слова козаки промовили вже поза куренем, підштовхуючи Кирдягу ззаду кулаками, стусанами і усовіщаннями (Довж., І, 1958, 234).
Словник української мови в 11 томах