усовіщання

УСОВІЩА́ННЯ (ВСОВІЩА́ННЯ), я, с.

Дія за знач. усовіща́ти.

– Приймай честь.., коли тобі дають її! – Останні слова козаки промовили вже поза куренем, підштовхуючи Кирдягу ззаду кулаками, стусанами і усовіщаннями (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. усовіщання — усовіща́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. усовіщання — (всовіщання), -я, с. Дія за знач. усовіщати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. усовіщання — УСОВІЩА́ННЯ (ВСОВІЩА́ННЯ), я, с. Дія за знач. усовіща́ти. — Приймай честь.., коли тобі дають її! — Останні слова козаки промовили вже поза куренем, підштовхуючи Кирдягу ззаду кулаками, стусанами і усовіщаннями (Довж., І, 1958, 234).  Словник української мови в 11 томах