устигати
устига́ти
(встигати), -аю, -аєш, недок., устигнути (встигнути) і устигти (встигти), -гну, -гнеш; мин. ч. устиг, -ла, -ло; док.
1》 з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за певний проміжок часу.
|| Набувати якого-небудь стану за певний проміжок часу.
|| Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як хтось інший.
|| Прибувати куди-небудь вчасно.
2》 Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь.
|| тільки недок. Успішно навчатися, не відставати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови