устигати
устига́ти
(встигати), -аю, -аєш, недок., устигнути (встигнути) і устигти (встигти), -гну, -гнеш; мин. ч. устиг, -ла, -ло; док.
1》 з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за певний проміжок часу.
|| Набувати якого-небудь стану за певний проміжок часу.
|| Бути спроможним робити що-небудь так само швидко, як хтось інший.
|| Прибувати куди-небудь вчасно.
2》 Успішно здійснювати що-небудь, досягати успіху в чомусь.
|| тільки недок. Успішно навчатися, не відставати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- устигати — (вчасно виконувати щось) поспівати, постигати. Словник синонімів Полюги
- устигати — устига́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- устигати — Поспівати, не відставати, не спізнятися, не пасти задніх; (всюди) справуватися, давати раду всьому; (у житті) досягати успіху, (у школі) бути попереду. Словник синонімів Караванського
- устигати — УСТИГА́ТИ (ВСТИГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСТИ́ГНУТИ (ВСТИ́ГНУТИ), УСТИ́ГТИ (ВСТИ́ГТИ), гну, гнеш; мин. ч. усти́г, ла, ло; док. 1. з інфін. і без дод. Бути спроможним зробити що-небудь за певний проміжок часу. Словник української мови у 20 томах
- устигати — ВКЛАДА́ТИСЯ (УКЛАДА́ТИСЯ) (робити щось вчасно у визначених часових межах), ВСТИГА́ТИ (УСТИГА́ТИ). — Док.: вкла́стися (укла́стися), всти́гнути (усти́гнути), всти́гти (усти́гти). Поки метал остигне, саме місяців три й мине. Якраз вкладешся в план (В. Словник синонімів української мови
- устигати — УСТИГА́ТИ (ВСТИГА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УСТИ́ГНУТИ (ВСТИ́ГНУТИ) і УСТИ́ГТИ (ВСТИ́ГТИ), гну, гнеш; мин. ч. усти́г, ла, ло; док. 1. з інфін. і без додатка. Бути спроможним зробити що-небудь за певний проміжок часу. Словник української мови в 11 томах