утаємничувати

утаємни́чувати

(втаємничувати), -ую, -уєш, недок., утаємничити (втаємничити), -чу, -чиш, док., перех.

1》 кого у що.Відкривати кому-небудь таємницю, прилучати когось до неї, до чогось прихованого.

2》 що, рідко. Тримати в таємниці.

Значення в інших словниках

1. утаємничувати — утаємни́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. утаємничувати — (кого) відкривати таємницю кому, кн. вводити в таємниці; (від кого) СОВ. утаювати, ховати, тримати в секреті.  Словник синонімів Караванського
3. утаємничувати — УТАЄМНИ́ЧУВАТИ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАЄМНИ́ЧИТИ (ВТАЄМНИ́ЧИТИ), чу, чиш, док. 1. кого у що. Відкривати кому-небудь таємницю, прилучати когось до неї, до чогось прихованого.  Словник української мови у 20 томах
4. утаємничувати — УТАЄМНИ́ЧУВАТИ (ВТАЄМНИ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УТАЄМНИ́ЧИТИ (ВТАЄМНИ́ЧИТИ), чу, чиш, док., перех. 1. кого у що. Відкривати кому-небудь таємницю, прилучати когось до неї, до чогось прихованого.  Словник української мови в 11 томах