утиканий
ути́каний
(втиканий), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до утикати.
|| утикано (втикано), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиути́каний
(втиканий), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до утикати.
|| утикано (втикано), безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови