Великий тлумачний словник сучасної мови

утиканий

ути́каний

(втиканий), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до утикати.

|| утикано (втикано), безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утиканий — ути́каний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. утиканий — УТИ́КАНИЙ (ВТИ́КАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до ути́кати. Її більше приваблював монастирський сад, огороджений широким червоним муром, утиканим зверху битим склом (Ірина Вільде); Джинсові штани юнака втикані блискучими кнопками (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  3. утиканий — УТИ́КАНИЙ (ВТИ́КАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ути́кати. Її більше приваблював монастирський сад, огороджений широким червоним муром, утиканим зверху битим склом (Вільде, Сестри.., 1958, 426).  Словник української мови в 11 томах