Великий тлумачний словник сучасної мови

утинати

утина́ти

(втинати), -аю, -аєш, недок., утнути (втнути) і утяти (втяти), утну, утнеш, док., перех. і без додатка.

1》 Відрізувати, відсікати, відрубувати що-небудь гострим знаряддям.

2》 тільки док. Ударити, врубати, врізати чим-небудь гострим.

3》 тільки док. Відрізати, відсікти, відрубати з метою зробити що-небудь.

4》 тільки док., розм. Майстерно зробити що-небудь.

|| Виконати велику роботу.

|| Бути спроможним зробити щось.

|| Заспівати, заграти і т. ін. енергійно, старанно.

|| перев. зі сл. штука, весілля. Зробити щось несподіване, незвичайне.

5》 тільки док., розм. Зрозуміти що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утинати — утина́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. утинати — Врізувати, відтинати, відрізувати; (голову) відсікати, відрубувати; (затято виконувати) ШКВАРИТИ, смалити, чистити, гатити, (танець) віддирати; док. ВТЯТИ, (штуку) утнути, встругнути, викинути; ЖМ. довершити, зробити, виконати; (пісню) заспівати, (гопака) заграти; (мову) зрозуміти.  Словник синонімів Караванського
  3. утинати — див. грати; розуміти; рубати; танцювати  Словник синонімів Вусика
  4. утинати — УТИНА́ТИ (ВТИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), утну́, утне́ш, док., кого, що і без дод. 1. що. Відрізувати, відсікати, відрубувати що-небудь гострим знаряддям.  Словник української мови у 20 томах
  5. утинати — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  6. утинати — Утина́ти, -на́ю, -на́єш; утя́ти, утну́, -не́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. утинати — УТИНА́ТИ (ВТИНА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) і УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), утну́, утне́ш, док., перех. і без додатка. 1. Відрізувати, відсікати, відрубувати що-небудь гострим знаряддям.  Словник української мови в 11 томах
  8. утинати — Утинати, -наю, -єш сов. в. утнути и утяти, утну, -неш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать, урѣзывать, урѣзать, надрѣзывать, надрѣзать, отрубить, надрубить. Аркан втяли, коня взяли. АД. І. 135. Десять разів міръ, а раз утни. посл.  Словник української мови Грінченка