утихомирюватися
утихоми́рюватися
(втихомирюватися), -ююся, -юєшся, недок., утихомиритися (втихомиритися), -рюся, -ришся, док.
1》 Ставати спокійним, заспокоюватися, припиняти бурхливий вияв якихось почуттів.
|| Припиняти якісь свої дії, ставати мирно настроєним.
|| Припинятися, затихати (про бійку, бій, воєнні дії і т. ін.).
2》 Ставати слабшим, ущухати (про явище природи).
|| безос.
|| Ставати спокійним (про серце, нерви, душу).
Великий тлумачний словник сучасної української мови