Великий тлумачний словник сучасної мови

утяжливий

утя́жливий

(втяжливий), -а, -е, діал.

Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. утяжливий — утя́жливий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
  2. утяжливий — УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ), а, е, діал. Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий. Пасіка його була в лісі, і кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. утяжливий — ВАЖКИ́Й (здійснення, проведення чи подолання якого потребує великих зусиль, крайнього напруження), ТЯЖКИ́Й, ТРУДНИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, СКЛАДНИ́Й, ВЕЛИ́КИЙ, СУТУ́ЖНИЙ, СКРУТНИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ДВОЖИ́ЛЬНИЙ розм., УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ) діал.; ЧО́РНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. утяжливий — УТЯ́ЖЛИВИЙ (ВТЯ́ЖЛИВИЙ), а, е, діал. Який вимагає великого напруження, великих зусиль для здійснення, проведення, подолання і т. ін.; важкий. Пасіка його була в лісі, і кождої погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку, хоч дорога була утяжлива і досить далека (Фр., VI, 1951, 35).  Словник української мови в 11 томах