ухвала

ухва́ла

-и, ж.

1》 Рішення з'їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., винесене внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція.

|| Взагалі колективне рішення.

2》 Розпорядження органів державної влади; постанова. Ухвала господарчого суду.

|| рідко. Рішення якоїсь особи.

Значення в інших словниках

1. ухвала — (прийнята голосуванням колективна думка) рішення, постанова, резолюція, розпорядження (у формі закону, найчастіше урядове).  Словник синонімів Полюги
2. ухвала — ухва́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ухвала — Постанова, рішення, резолюція, (суду) вирок, присуд, кн. вердикт  Словник синонімів Караванського
4. ухвала — [ухвала] -лие, д. і м. -л'і  Орфоепічний словник української мови
5. ухвала — УХВА́ЛА, и, ж. Прийнята голосуванням колективна думка; // Рішення з'їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., прийняте внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. – Краса не є метою артистичної творчості.  Словник української мови у 20 томах
6. ухвала — Рішення, прийняте колегіальним державним органом, органом самоврядування або юридичною особою.  Універсальний словник-енциклопедія
7. ухвала — УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл .  Словник синонімів української мови
8. ухвала — Ухва́ла, -ли; ухва́ли, ухва́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ухвала — УХВА́ЛА, и, ж. Рішення з’їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., прийняте внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. — Краса не є метою артистичної творчості. І не думайте, що се тільки тепер десь на якімсь конгресі запала така ухвала! (Фр.  Словник української мови в 11 томах