ухвала

УХВА́ЛА, и, ж.

Прийнята голосуванням колективна думка;

// Рішення з'їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., прийняте внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція.

– Краса не є метою артистичної творчості. І не думайте, що се тільки тепер десь на якімсь конгресі запала така ухвала! (І. Франко);

Терешко розповів .. про ухвалу загальних зборів звернутися до сільської громади з заявою, щоб при розподілі землі та майна поміщицького врахували і їхні, наймитські, інтереси (А. Головко);

Саїд Алі Мухтаров прибув на засідання уже в час обговорення розгорнутої ухвали обкому про організаційні заходи на допомогу будівництву (Іван Ле);

// Взагалі колективне рішення.

Тут же народилась ухвала негайно йти до Павлика (О. Донченко);

// Розпорядження органів державної влади; постанова.

[Ганна:] Товариші, ухвалу уряду про відбудову сіл усі читали. Зараз поговоримо, як цю ухвалу в життя запровадити, як наше Дзвонкове відбудувати (О. Корнійчук);

// рідко. Рішення якоїсь особи.

Ухваливши раз більше не говорити з нею і не доторкатися до щоденника, Сергій при першій нагоді одкидав цю ухвалу і знову читав щоденник, додаючи до нього, що думав (Г. Епік);

– Сину богині, яка в твоїм серці зринає ухвала? (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. ухвала — (прийнята голосуванням колективна думка) рішення, постанова, резолюція, розпорядження (у формі закону, найчастіше урядове).  Словник синонімів Полюги
2. ухвала — ухва́ла іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. ухвала — Постанова, рішення, резолюція, (суду) вирок, присуд, кн. вердикт  Словник синонімів Караванського
4. ухвала — [ухвала] -лие, д. і м. -л'і  Орфоепічний словник української мови
5. ухвала — -и, ж. 1》 Рішення з'їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., винесене внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. || Взагалі колективне рішення. 2》 Розпорядження органів державної влади; постанова. Ухвала господарчого суду. || рідко. Рішення якоїсь особи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ухвала — Рішення, прийняте колегіальним державним органом, органом самоврядування або юридичною особою.  Універсальний словник-енциклопедія
7. ухвала — УХВА́ЛА (прийнята голосуванням колективна думка), ПОСТАНО́ВА, РЕЗОЛЮ́ЦІЯ, РІ́ШЕННЯ, ПРИ́ГОВОР розм.; РІШЕ́НЕЦЬ заст.; ВО́ТУМ перев. із сл .  Словник синонімів української мови
8. ухвала — Ухва́ла, -ли; ухва́ли, ухва́л  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. ухвала — УХВА́ЛА, и, ж. Рішення з’їзду, конференції, зборів, наради і т. ін., прийняте внаслідок обговорення яких-небудь питань; резолюція. — Краса не є метою артистичної творчості. І не думайте, що се тільки тепер десь на якімсь конгресі запала така ухвала! (Фр.  Словник української мови в 11 томах