ухатий
УХА́ТИЙ, а, е.
Те саме, що вуха́тий.
– Ну, молодець! – сказав суддя ухатий (Л. Глібов);
Цікаво для зайців, видимо, ніч пройшла: Після голодних днів жорстокої зав'юги Пожирували тут ухаті ледацюги! (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)