ухвалений

УХВА́ЛЕНИЙ¹, а, е.

Дієпр. пас. до ухвали́ти¹.

Іванов, присвічуючи кишеньковим ліхтариком, читав сам собі текст відозви до всіх робітників міста Славгорода, щойно ухваленої на спільному засіданні партійного комітету та заводського партійного осередку (А. Головко).

УХВА́ЛЕНИЙ², а, е, заст.

Дієпр. пас. до ухвали́ти².

– А в вашому ухваленому замку лишилась-но жонота [жіноцтво] сама (М. Старицький);

Усмішка надзвичайно красила її всю, робила її принаднішою од ухвалених вродливиць (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. ухвалений — ухва́лений 1 дієприкметник прийнятий, затверджений ухва́лений 2 прикметник розхвалений рідко  Орфографічний словник української мови
2. ухвалений — [ухвалеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. ухвалений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухвалити I. || ухвалено, безос. присудк. сл. II -а, -е, заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до ухвалити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ухвалений — Ухва́лений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ухвалений — УХВА́ЛЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ухвали́ти¹. Іванов, присвічуючи кишеньковим ліхтариком, читав сам собі текст відозви до всіх робітників міста Славгорода...  Словник української мови в 11 томах