Великий тлумачний словник сучасної мови

ухвалити

ухвали́ти

I див. ухвалювати I.

II див. ухвалювати II.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. ухвалити — ухвали́ти 1 дієслово доконаного виду прийняти, затвердити ухвали́ти 2 дієслово доконаного виду розхвалити рідко  Орфографічний словник української мови
  2. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати².  Словник української мови у 20 томах
  3. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИ заст. — Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́джувати, пригово́рювати. Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце (А. Головко).  Словник синонімів української мови
  4. ухвалити — УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати².  Словник української мови в 11 томах
  5. ухвалити — Ухвалити см. ухвалювати.  Словник української мови Грінченка