ухвалити —
ухвали́ти 1 дієслово доконаного виду прийняти, затвердити ухвали́ти 2 дієслово доконаного виду розхвалити рідко
Орфографічний словник української мови
ухвалити —
УХВАЛИ́ТИ¹ див. ухва́лювати¹. УХВАЛИ́ТИ² див. ухва́лювати².
Словник української мови у 20 томах
ухвалити —
I див. ухвалювати I. II див. ухвалювати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ухвалити —
УХВАЛИ́ТИ (винести колективне рішення), ПОСТАНОВИ́ТИ, ВИ́РІШИТИ, УРА́ДИТИ, ПРИГОВОРИ́ТИ заст. — Недок.: ухва́лювати, постановля́ти, вирі́шувати, ура́джувати, пригово́рювати. Скликали сход оце сьогодні та й постановили: до вечора все знести на місце (А. Головко).
Словник синонімів української мови
ухвалити —
Ухвалити см. ухвалювати.
Словник української мови Грінченка