ухвальний
УХВА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає згоду, схвалення.
Мало не кожний рух субординатора він [лікар] одзначав ухвальним кивком (Шовк., Людина.., 1962, 257).
Ухва́льний го́лос — право голосувати, приймати ухвалу на з’їзді, конференції, зборах і т. ін.
На XXIV з’їзді КПРС обрано всього 4963 делегати, в тому числі 4740 — з правом ухвального і 223 з правом дорадчого голосу (Матер. XXIV з. КПРС, 1971, 134).
Словник української мови (СУМ-11)