учинятися

учиня́тися

(вчинятися), -яюся, -яєшся, недок., учинитися (вчинитися), -инюся, -инишся, док.

1》 Ставатися, відбуватися.

|| Підніматися, здійматися (про галас, крик, шум і т. ін.).

|| тільки док. Початися.

2》 тільки док., діал. Зробитися, стати.

3》 тільки док., діал. Опинитися.

4》 Заправлятися дріжджами, запарою (про тісто).

5》 тільки недок. Пас. до учиняти 1), 4).

Значення в інших словниках

1. учинятися — учиня́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. учинятися — Ставатися, відбуватися, чинитися, робитися, коїтися, (- галас) зчинятися, здійматися, док. УЧИНИТИСЯ, (- якусь подію) початися  Словник синонімів Караванського
3. учинятися — УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, УЧИ́НЮВАТИСЯ (ВЧИ́НЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), иню́ся, и́нишся, док. 1. Ставатися, відбуватися. Робе́рт тоді вийшов до люду й сказав: “Шотландці! вчинилася зрада!...  Словник української мови у 20 томах
4. учинятися — ПОЧИНА́ТИСЯ (починати здійснюватися, відбуватися, виявлятися тощо), РОЗПОЧИНА́ТИСЯ, ВІДКРИВА́ТИСЯ, ЗАВО́ДИТИСЯ, ЗНІМА́ТИСЯ (ЗДІЙМА́ТИСЯ), УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), ЗАЧИНА́ТИСЯ розм., ЗАХО́ДИТИСЯ (ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ) розм., ЗАКОНЯ́ТИСЯ (ЗАКО́НЮВАТИСЯ) діал.  Словник синонімів української мови
5. учинятися — УЧИНЯ́ТИСЯ (ВЧИНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), иню́ся, и́нишся, док. 1. Ставатися, відбуватися. Робе́рт тоді вийшов до люду й сказав: «Шотландці! вчинилася зрада!» (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах