ушанований
ушано́ваний
(вшанований), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до ушанувати.
|| ушановано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиушано́ваний
(вшанований), -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до ушанувати.
|| ушановано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови