ушпигнути

ушпигну́ти

(вшпигнути), -ну, -неш, док., перех., чим і без додатка, розм.

1》 Уколоти чим-небудь тонким, гострим, ужалити і т. ін.

2》 перен. Дошкулити комусь, образивши зауваженням, натяком.

Значення в інших словниках

1. ушпигнути — ушпигну́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ушпигнути — УШПИГНУ́ТИ (ВШПИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що, чим і без дод., розм. 1. Уколоти чим-небудь тонким, гострим, ужалити і т. ін. Еней од Турна утікає! І Турн вдогонку поскакав. Той не втече, сей не догонить, От тілько-тілько не вшпигне (І.  Словник української мови у 20 томах
3. ушпигнути — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм.  Словник синонімів української мови
4. ушпигнути — УШПИГНУ́ТИ (ВШПИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., чим і без додатка, розм. 1. Уколоти чим-небудь тонким, гострим, ужалити і т. ін. Еней од Турна утікає! І Турн вдогонку поскакав. Той не втече, сей не догонить, От тілько-тілько не вшпигне (Котл.  Словник української мови в 11 томах
5. ушпигнути — Ушпигнути, -ну, -неш гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне. Котл. Ен. VI. 39.  Словник української мови Грінченка