ущухлий

ущу́хлий

(вщухлий), -а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до ущухнути.

Значення в інших словниках

1. ущухлий — ущу́хлий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ущухлий — УЩУ́ХЛИЙ (ВЩУ́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до ущу́хнути. Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Леся Українка); Ущухлим світлом сяють вишні опонічні (В. Стус).  Словник української мови у 20 томах
3. ущухлий — УЩУ́ХЛИЙ (ВЩУ́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ущу́хнути. Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Л. Укр., III, 1952, 91).  Словник української мови в 11 томах