ущухлий
УЩУ́ХЛИЙ (ВЩУ́ХЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до ущу́хнути.
Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Леся Українка);
Ущухлим світлом сяють вишні опонічні (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)УЩУ́ХЛИЙ (ВЩУ́ХЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до ущу́хнути.
Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Леся Українка);
Ущухлим світлом сяють вишні опонічні (В. Стус).
Словник української мови (СУМ-20)