ущухлий
УЩУ́ХЛИЙ (ВЩУ́ХЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до ущу́хнути.
Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Леся Українка);
Ущухлим світлом сяють вишні опонічні (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ущухлий — ущу́хлий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ущухлий — (вщухлий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до ущухнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ущухлий — УЩУ́ХЛИЙ (ВЩУ́ХЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ущу́хнути. Одвернувся [Річард] до статуї, щоб сховати свою ще не зовсім ущухлу стурбованість (Л. Укр., III, 1952, 91). Словник української мови в 11 томах